Президент Всесвітнього юридичного альянсу


Президент Світового Конгресу українських юристів


Віце-президент Всесвітньої організації міжнародного співробітництва, миру та безпеки


Почесний Голова Союзу юристів України


Генеральний канцлер Брюссельського Вільного Університету науки, технологій та підприємницької діяльності


Академік академії економічних наук України


Заслужений юрист України


Державний службовець першого рангу


кандидат юридичних наук, професор


Академік Російської академії природничих наук


Академік Міжнародної академії фундаментальних основ буття


доктор філософії, доктор міжнародного права


Валерій Олександрович Євдокимов народився 15 липня 1941 року.

У 1957 році, після закінчення середньої школи, почав трудову діяльність бетонником, а потім електриком на підприємствах міста Харкова.

У 1960 – 64 роках навчався у Харківському юридичному інституті, в якому одержав вищу освіту за спеціальністю правознавство.

Понад 30 років життя Валерій Олександрович Євдокимов, працюючи в органах прокуратури на слідчій і прокурорській роботі, присвятив утвердженню справедливості, зміцненню законності і боротьбі із злочинністю. Кілька років очолював юридичні підрозділи на підприємствах народного господарства.

У 1994 році Валерій Олександрович Євдокимов обирається до Верховної Ради України у Таїровському виборчому окрузі № 301 Одеської області,  працює в українському парламенті на посаді заступника голови Комісії (з 1996р. – Комітету) з питань законності і правопорядку. У 2002 році він знов обирається Народним депутатом України (у 9-му виборчому окрузі АР Крим) і обіймає посаду Секретаря Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

7 березня 1998 року Указом Президента України Валерія Олександровича Євдокимова призначено членом Вищої ради юстиції України, а 31 березня 1998 року на першому засіданні Ради – одноголосно обрано першим головою нового конституційного органу, який відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу в державі. 25 травня 2001 року В.О. Євдокимов відповідно до чинного законодавства передав свої повноваження наступному голові ВРЮ, залишившись, водночас, членом Вищої ради юстиції до квітня 2004 року.

Обіймаючи високі державні посади, Валерій Олександрович Євдокимов завжди знаходить час для активної громадської діяльності. Він є одним із ініціаторів створення і розбудови юридичних громадських організацій в Україні. У 1989 році колеги обирають його Президентом Одеської асоціації юристів – першої громадської організації юристів в колишньому СРСР. У 1994 році його обирають першим заступником, а згодом – Головою Спілки юристів України (нині – Союз юристів України), яку він очолював з 1995 по 2016 рік. На даний час Євдокимов В.О. є Почесним Головою Союзу.

У Союзі юристів України Валерій Олександрович Євдокимов співпрацював з відповідними комісіями у розробці законопроектів, здійснював їх  громадську експертизу та вивчав ефективність дій правових актів. Зокрема ним зроблено вагомий особистий внесок у  підготовку проекту Конституції України, Законів України «Про об’єднання громадян», «Про інтелектуальну власність», а також проектів документів з економічних проблем, судово–правової реформи та боротьби із злочинністю.

Завдяки активній позиції Союзу Верховна Рада України призупинила з 1 липня 1995 р. дію Закону України «Про запобіжне затримання особи». Наполегливі і послідовні дії Валерія Олександровича Євдокимова при вирішенні цієї важливої проблеми захисту прав людини одержали високу оцінку української та світової громадськості.

16 травня 2001 року на V-му з’їзді Спілки юристів України В.О. Євдокимова одноголосно було втретє обрано  її головою.

Громадська діяльність Валерія Олександровича Євдокимова не обмежувалася головуванням у Спілці юристів України. У вересні 1997 року очолювана ним представницька  делегація Спілки взяла участь у роботі ХУІІІ конференції Всесвітньої асоціації юристів (м. Доха, Катар). Це визначна подія не тільки для Спілки, а й для всіх юристів України, оскільки вперше з часу заснування цієї організації в ній були представлені українські юристи. А вже через рік, 20 жовтня 1998 року, Рада Директорів Всесвітньої асоціації юристів одноголосно обрала його Президентом ВАЮ в країнах СНД.

У жовтні 1999 року на ХІХ конференції ВАЮ (Будапешт – Відень) Валерія Олександровича Євдокимова обрано другим  віце-президентом ВАЮ. Вперше з часу утворення цієї найвпливовішої міжнародної організації (1963 р.) до складу керівного органу увійшов представник України. У 2001 році на ХХ конференції ВАЮ (м. Дублін, Ірландія) Валерія Олександровича Євдокимова обрано першим віце – президентом, а  24 серпня 2003 року – Президентом Всесвітньої Асоціації юристів, що об’єднує правників 140 країн світу.

Водночас, Валерій Олександровича Євдокимов впродовж багатьох років активно працював у Координаційному комітеті із боротьбі з організованою злочинністю і корупцією при Президентові України та з 1997-99 року працював у Координаційній Раді з питань судово-правової реформи при Президентові України. У 1996-98 роках він обирався віце-президентом Українського Союзу промисловців та підприємців. З 1997 року очолює  Міжнародний благодійний фонд юристів України. У вересні 1998 року на ІV Зборах Світового Конгресу українських юристів (СКУЮ) у м. Львові його обрано президентом цієї міжнародної громадської організації. У жовтні 2002 року VІ збори СКУЮ обрали його своїм президентом втретє. З 2004 року він очолює Всеукраїнську юридичну раду. У 2016 році на чергових VIII Зборах СКУЮ В.О. Євдокимова вчетверте обрано президентом цієї впливової міжнародної організації.

В.О. Євдокимов є засновником і Великим Магістром Міжнародного лицарського ордену Справедливості.

Валерій Олександрович Євдокимов є активним учасником міжнародних та вітчизняних конференцій і семінарів з проблемних питань державотворення та законодавства. У його активі десятки виступів з доповідями на зазначених заходах, зокрема, з питань оподаткування, земельної реформи, регулювання діяльності митних органів і банків, інвестиційної діяльності, боротьби з організованою злочинністю та корупцією, захисту прав людини, тощо.

У напруженому графіку роботи Валерій Олександрович Євдокимов знаходить час для наукової та педагогічної діяльності. Він має вчену ступінь кандидата юридичних наук (1997), у 1999р. обраний академіком Академії економічних наук України. З 2003 року є професором юридичного факультету Академії державної податкової служби України, а також професором, членом Вченої ради Академії Генеральної прокуратури України. Він є автором багатьох наукових робіт і статей.

У 2005 році Міжнародний парламент безпеки і миру затвердив Євдокимова В.О. членом Сенату Вищої Палати Парламенту, повноважним  міністром і генеральним прокурором Верховного суду Парламенту.

У 2005 році Сенатора Валерія Олександровича Євдокимова призначено діючим членом Європейської конференції судового порядку (Європейська Магістратура).

Копітку працю Валерія Олександровича Євдокимова високо оцінено не тільки в Україні, але за кордоном.

За плідну роботу на благо держави Україна нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (1998 р.), орденом «За заслуги» II ступеня (2003 р.), орденом «За заслуги» І ступеня (2004 р.), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003 р.), Почесною грамотою Верховної Ради України (2006 р.), орденом Преподобних Антонія і Феодосія Печерських, орденом «Різдво Христове» І ступеня, орденом православної церкви «Андрія Первозванного» І ступеня, орденом Станіслава І ступеня, орденом Святої Королеви Анни, Хрестом Пошани «Князь Святослав», Медаллю «За розвиток Асоціації юристів В’єтнаму», Вищим орденом юстиції Всесвітньої асоціації юристів, Відзнакою Міжнародного рицарського ордену Справедливості — Орденом Справедливості І ступеня. Лауреат загальнонаціональної програми «Людина року» у номінації «Юрист року», переможець загальноукраїнського конкурсу «Юрист року 2002», «Почесний працівник Держав­ної податкової служби України» (1999 р.), «Почесний працівник прокуратури України» (2000 р.), нагороджений Відзнакою Міністерства юстиції України «За заслуги» (2000 р.); Почесною відзнакою Верховного Суду України «За вірність закону» (2003 р.); Відзнакою Вищої ради юстиції України (2001 р.), Знаком «За відзнаку в службі» ДПА України (2001 р.), Знаком «Почесний працівник ДПА України», Почесною відзнакою ДПА Украї­ни (2003 р.), Відзнакою Головного управління Державної служби України «За сумлінну працю» (2000 р.), Відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «За розвиток науки, техніки та освіти», Почесною відзнакою Вищого арбітражного суду України І ступеня (2001 р.); Почесною відзнакою Вищого господарського суду «Знак Пошани» (2006 р.), медаллю МВС України «За сприяння органам МВС України» (2001 р.), нагрудним знаком МВС України І ступеня (2002 р.), відзнакою МВС України «Закон і честь» (2003 р.), Почесне звання «Народний посол України» (2001 р.), Відзнаками Міжнародної кадрової академії «За ефективне управління» (2002р), відзнакою Спілки адвокатів України — медаллю «За заслуги у розвитку адвокатури» (2000 р.); відзнаки Міжнародної кадрової академії «За ефективне управління» (2002 р.), дипломом та пам’ятною медаллю «Ліде­ри XXI століття» номінанта видання «України на межі тисячоліть. 500 впливових особистостей» (2000 р.), дипломом та пам’ятною медаллю домінанта видання «Золота книга ділової еліти Украї­ни» (2000 р.), Почесним званням «Народний посол України» (2001р.), Почесним знаком Комітету сприяння правоохоронним органам України (2003р.), Почесною відзнакою Конституційного суду Украї­ни (2006 р.), Почесною відзнакою Вищого господарського суду України (2007 р.), Почесною відзнакою Вищого адміністративного суду (2008 р.), Почесною Відзнакою Міністерства внутрішніх справ України (2008р.),  Почесною відзнакою комісії Верховної ради України з питань правосуддя (2009р.), Вищим орденом Президента Республіки Сербської (2010 р.), «Орденом честі» Міжнародної поліцейської Корпорації громадської безпеки (2011р.), Почесним знаком за заслуги перед нотаріатом (2011р), Почесним знаком Національної академії служби безпеки України (2011р.).